«Україна може бути сильною лише з інноваціями»
C4IT: Дмитро, як ви можете прокоментувати сучасний стан ІТ-ринку в Україні?
Дмитро Калита: Є кілька визначень для терміну IT-ринок. Якщо називати IT-ринком галузь розробки програмного забезпечення на замовлення закордонних та українських компаній, то це один стан. А якщо галузь що виробляє, імпортує чи інтегрує сучасні інформаційні технології, то інший стан. У будь якому випадку економічний стан в країні та ризики для ведення бізнесу дуже сильно вплинули на ситуацію в IT-секторі. Ми бачимо зміну цього ринку, консолідацію гравців та зміну бізнес моделей для багатьох компаній. Бізнес апаратних та програмних засобів іноземного виробництва зазнав відчутного впливу завдяки 100% залежності від імпортних товарів та комплектуючих. Вартість таких товарів чітко залежала від коливань обмінного курсу гривні до іноземних валют.
C4IT: Одна з проблем України при побудові власного виробництва електронної техніки — невеликий ринок. Адже нерідко компанія-виробник спочатку випускає товар для власного ринку, потім виходить на глобальний, у випадку успіху. Розмір ринку в Україні такий, що власне виробництво запускати немає сенсу. І цей факт підтверджує приклад Китаю, Японії, США, РФ. Але є і інші приклади: невеликий Тайвань, Гонконг, Сінгапур. Що треба сьогодні зробити для розвитку ІТ-індустрії в Україні, щоб країна була не тільки споживачем, але й виробником?
Д. К.: З моєї точки зору, краще розвивати спочатку ті сильні сторони, що вже є, та поступово підвищувати можливості, реалізуючи свій потенціал. В Україні поки що є в наявності кваліфікований людський ресурс та можливості для проведення розробок в галузі програмного забезпечення; розробки, моделювання та тестування електронних засобів; розробки дизайну IT-продуктів. Всесвіт давно не існує в рамках виключно однієї країни. Сила та слабкість системи полягає у взаємозалежності різних країн світу. Саме масове виробництво можливе при наявності інфраструктури, верховенства права, факторів захисту інтелектуальної власності та економічного середовища, що зробить це виробництво конкурентним до інших країн світу. У нас в країні поки що нема таких факторів. Можливо, глибинні реформи та втілення сприятливого клімату для підприємництва з боку нашої держави змінять ситуацію. На даний час, все ж таки, найбільш доцільною для України вбачається стратегія пошуку та розвинення ніш на світовому IT-ринку для своїх товарів, а не стратегія побудови масового виробництва.
Тим не менш, без використання найсучасніших технологій у житті країни та застосування найбільш прогресивних ідей ми не зможемо посісти на світовому ринку почесне місце, і це треба всім нам зрозуміти якнайшвидше. Потрібна реальна програма для всієї країни з впровадження засад для розвитку цифрових технологій в усіх галузях економіки. Сучасні проблеми та погано розвинена інфраструктура дають нам шанс застосувати найсучасніші ідеї без залежності від попередніх рішень.
C4IT: Інтернет речей та Big Data — де точки перетину? Які можете навести приклади?
Д. К.: Ідея інтернету речей, це підключення до мережі звичайних побутових та виробничих приладів, що генерують надзвичайно велику кількість інформації. При пошуку відповідей на доцільні питання та реального використання висновків дуже важко обійти стороною концепцію Big Data (швидкий пошук та аналіз даних у великих неструктурованих базах даних). Наприклад, повноцінна реалізація ідеї «розумного міста» просто неможлива без використання сучасних датчиків, камер тощо, під’єднаних до мережі. Завдяки аналізу таких даних прогнозується завантаження магістралей міста, покращується рух, пришвидшується пошук вільних місць для паркування автотранспорту та підвищується безпека жителів міста. Приклади міст Лондона та Барселони це чітко показують. Є також застосування для систем логістики, виробництва и т.п.
Проте, це тільки початок. Персональна (або напівперсональна) превентивна медицина на базі даних персональних носимих пристроїв (wearables) – це революція недалекого майбутнього для всіх жителів нашої планети. Звичайно, аналіз великих даних потребує формулювання правильних запитань та розуміння предметної області. Ось приклади деяких контрінтуїтивних висновків.
C4IT: З ким співпрацює Інтел в галузі розвитку Інтернету речей?
Д. К.: Ми співпрацюємо з виробниками сенсорів, розробниками платформ, приладів, програмного забезпечення, системними інтеграторами рішень для «розумних міст» та зі спільнотою мейкерів, що постійно розширюється.
C4IT: Що стримує і що стимулює розвиток інтернету речей в світі? А в Україні? Які можете навести приклади?
Д. К.: В усьому світі та в Україні існує потреба у впровадженні розумних приладів. Фактори стримування розвитку різні у різних випадках. Є загальні стримуючі фактори, наприклад, це неповне впровадженні узгоджених відкритих стандартів для цієї галузі та відсутність цілісної інфраструктури швидкісного зв’язку. Проте є і суто економічні причини: наприклад, наявність старої інфраструктури, що потребує постійних капіталовкладень. Також цей ринок зараз тільки народжується та бурхливо розвивається, освітні програми для університетів та інших освітніх закладів тільки-тільки впроваджуються.
C4IT: Зараз виробники доволі активно почали випускати різні Wearable Devices: смарт-годинники, смарт-окуляри та інше. Чи має компанія Інтел інтерес до цієї групи товарів? Які чипи плануєте випускати для таких гаджетів?
Д. К.: Наша компанія виробляє технології та платформи для розробників таких пристроїв. Ми співпрацюємо з низкою найвідоміших брендів у цій галузі щодо розробки комерційних пристроїв. Наприклад, Intel Corporation та компанія Luxottica Group S.p.A анонсували багаторічне партнерство при розробці спортивних та інших типів окулярів на базі смарт-технології. Також можна згадати про спільну розробку розробку Intel та Opening Ceremony продуктів MICA, що призначені для впровадження в носимих пристроях, та партнерство TAG Heuer, Google та Intel в роботі над швейцарським «розумним годинником» на базі технологій Intel та Android Wear. В січні у Лас Вегасі на виставці CES 2015 Intel представила першу власну платформу для таких приладів — Intel Curie. Це система на чіпі з інтегрованим процесором, пам’яттю, пристроєм для обробки даних від сенсорів, зв’язком Bluetooth Low Energy та 6-осевим акселерометром-гіроскопом разом з необхідними компонентами у корпусі розміром з маленький ґудзик.
C4IT: Людство вже давно мріє про кишенькові синхронні перекладачі з голосу. Як кажуть експерти — поки що не вистачає обчислювальної потужності для таких речей. З вашої точки зору, коли можна буде розраховувати на появу таких пристроїв?
Д. К.: Засоби взаємодії людей з комп’ютерами не дуже еволюціонували на протязі останніх 30 років. Хоча природній інтерфейс з комп’ютером (мобільним пристроєм та іншим) – є дуже цікавою задачею для IT-компаній. Та це завдання виявилося дуже складним та вимагає не просто великої потужності, а й спеціальних апаратних та алгоритмічних засобів. Частину питань ряд компаній вирішує завдяки використанню хмарних обчислень та адаптивних алгоритмів з використанням потужних серверів у датацентрах. Проте, це лише початок шляху. Треба ще багато попрацювати над інтерфейсом, комп’ютерним 3D-баченням, якісною системою детектування та розпізнавання звуку. Все це – ще перспективні дослідження, які поступово будуть реалізовуватися у готових виробах та допоможуть нам зробити наше життя кращим.
C4IT: В яких напрямках в цілому Інтел планує зосередити свої зусилля в найближчий 3-4 роки?
Д. К.: Наша компанія працює з напівпровідниковими та комп’ютерними технологіями вже більше 46 років. І кожний рік приносить ще більше впевненості, що ми можемо виконати основну місію, яку визначили для себе – використовуючи силу закону Мура (наразі цьому імперичному правилу виповнилося 50 років), дати можливість використовувати розумні пристрої з доступом до мережі для кожної людини на Землі. Ми розробляємо технології для різноманітних клієнтських пристроїв, центрів обробки даних, вбудованих рішень, програмне забезпечення та прилади для захисту від кібернетичних загроз, платформи та будівельні блоки для Інтернету речей, технології взаємодії людей с комп’ютерною технікою та програми для впровадження сучасних методів та пристроїв для навчання.
C4IT: Ваша думка про сьогоднішній стан освіти в Україні? Не секрет, що вона сьогодні переживає не кращі часи. Нема бюджетів, нема устаткування для дослідів, все застаріло. В той же час дехто говорить про зайвість вищої освіти в 5-6 років, тобто основний упор треба зробити на систему ПТУ та коледжів. І мова іде не тільки про слюсарів та токарів, а й програмістів. Наприклад, для підготовки програміста достатньо 2-3 роки і такий метод успішно застосовується в Індії. Але багато хто вважає, що такий шлях хибний... Що треба змінити в цій сфері? На чому треба зробити наголос?
Д. К.: Ми в Intel опікуємося, перш за все, початковою освітою, де закладаються базові навички. До ВНЗ ще треба довчитися і прийти не тільки з певним обсягом знань, але й з вірним набором навичок, що допоможуть і обрати свій професійний путь, і визначитися з подальшим рівнем освіти. Тому треба починати з першого ж класу працювати в сучасних умовах, на сучасних засадах методів викладання, що, безперечно, пов’язано з використанням цифрових та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). А яким чином формувати інститут професійної освіти (те, що Ви називаєте коледжі, ПТУ і т.і.), формувати систему вищої освіти – це вже питання міністерств та відомств. Ми ж хочемо почати трансформацію з самого початку, бо без базової, початкової освіти немає майбутнього, яким воно не було б з точки зору організації освітнього процесу.
Якщо ж казати про моє особисте ставлення до освіти, то, по-перше, кожен має право на свій власний вибір, й держава має цей вибір забезпечити. По-друге, вищу освіту ніхто не відміняє, а стосовно програмістів – це не єдина професія в IT. Безумовно, можна готувати армію програмістів для роботи на «давальницькій» сировині. Оффшорне програмування – це дуже добре, воно може забезпечити зайнятість певної кількості співвітчизників на короткому історичному протязі часу. Проте ж, ми повсякчас наполягаємо на тому, що Україна може бути сильною лише з інноваціями, на базі яких ми можемо створювати власні інноваційні продукти, а не виступати лише «ресурсною» державою. А для цього вкрай необхідною є як вища освіта (саме в галузі точних та інженерних наук), так і спеціальна професійно-спрямована освіта.
C4IT: Ваше відношення до дистанційної освіти та онлайн-курсів? Адже дехто сьогодні не сприймає дистанційний метод навчання, і визнає тільки безпосередній контакт викладача та учня. Чи зможе вона колись замінити традиційну освіту?
Д. К.: Онлайн-курси, або дистанційна освіта – це лише засіб передачі знань, він не є основою або принципом освіти. А саме принципом освіти сьогодні є не «вчитель-центристська», а «учень-центристська» ідеологія, яка, власне, й розвиває так звані навички XXI століття. І яким саме чином це буде реалізовано – не є критично важливим. Важливо – передати знання та навчити дітей користуватися ними правильним чином, спонукати їх думати та приймати рішення, працювати як індивідуально, так і в команді.
