Інформаційні технології - ключовий компонент проекту Експортної стратегії України

3 Апреля 10:58
За матеріалами Асоціації «ІТ України»
25 років в Україні не було стратегічного підходу до розбудови держави. 25 років ми жили в умовах прийняття управлінських рішень відповідно до поточної політичної ситуації чи особистих інтересів посадовців.

Відсутність стратегії привела економіку України в теперішнє крихке становище. Але за останні три роки Україна змінилася більше ніж за попередні 20. Розроблено та затверджено 7 принципових стратегій розвитку країни. На черзі ще 7. І стратегія розвитку експорту – одна з них.

28 березня Міністерство економічного розвитку та торгівлі України презентувало стратегічний для України документ – проект «Експортна стратегія України, Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі України 2017-2021».

Розробники стратегії поставили перед собою чітке завдання – перехід України до експорту наукомісткої інноваційної продукції, задля сталого розвитку та успіху на світових ринках. З огляду на обмеженість ресурсів для розвитку експорту, при розробці стратегії необхідно було  визначити пріоритетні напрямки та галузі для України. Було вирішено, що вони мають поєднати наступні кількісні та якісні критерії:

  • Бути здатними сприяти інноваціям, модернізації і створенню високої доданої вартості
  • Мати потенціал для розвитку малого та середнього бізнесу
  • Користуватися високим попитом на світових ринках

Всім трьом критеріям повною мірою відповідає галузь інформаційних технологій. У рамках презентації, для налагодження зв’язків між державою та експортерами була проведена низка панельних дискусій.

Зокрема, 28 березня відбулась панельна дискусія на тему «Інформаційні та комунікаційні технології», участь у якій взяли Юрій Антонюк – президент Асоціації «ІТ України» та голова Epam Україна, Тарас Кицмей – співзасновник та член ради директорів компанії SoftServe, Евгеній Кражан – директор з розвитку компанії Київстар, Олександр Ткаченко – генеральний директор «1+1 медіа» та Наталія Микольська – торговий представник України і заступник міністра економічного розвитку та торгівлі.

Тарас Кицмей, співзасновник та член ради директорів SoftServe – найбільшої глобальної ІТ-компанії з українським корінням, про ІТ-індустрію України та її роль для держави:

«Якщо говорити про ІТ-індустрію загалом, варто зазначити кілька речей. По-перше, ІТ - це індустрія знань. Центром економіки знань є людина. Вона вже не є, як в інших індустріях, частиною витрат компанії, натомість стає основним активом. Ключові інвестиції в компаніях, що працюють в індустрії знань – це інвестиції у людей, їхню освіту та професійний розвиток. 

По-друге – ІТ-індустрія вже займає третє місце за об’ємом експортних надходжень до української економіку. Провівши дослідження разом з PwC, ми побачили, що гроші, які надходять від ІТ-індустрії в Україну, залишаються тут та генерують, в середньому, втричі більший валовий внутрішній продукт. І це відіграє велику роль для економіки України в цілому.

По-трете, розвинена ІТ-індустрія стимулює технологічні перетворення всередині держави. Наприклад, в Україні почав розвиватися напрямок E-goverment і ми дуже пишаємося, що він розвивається завдяки внутрішнім силам. Однак це було б неможливим без експортної ІТ-індустрії та навичок і професіоналізму, які вона дає. Наприклад, головний архітектор Prozorro розпочинав свою кар’єру у SoftServe».

Юрій Антонюк – президент Асоціації «ІТ України» та голова Epam Україна, стосовно потреб та побажань від ІТ-індустрії до держави:

«За останні 10 років тип праці у ІТ-індустрії дуже змінився. Робота стає набагато біль ємкісною та кваліфікованою. Українські креатив-сервіси роблять дуже кваліфіковану роботу – продуктові та "end-to-end solution" світового рівня. Ми вже у глобальній економіці і наші працівники, відповідно до потреб ринку, можуть працювати дистанційно або на проектній основі. Дуже хотілося б щоб держава і її керівники розуміли, що ці зміни Вже відбулися. Але ми бачимо що великих змін з точки зору регулювання трудових відносин не відбулося. І якщо ми говоримо про креативну індустрію як один з драйверів Української економіки – необхідно створення нових форм трудових відносин, які будуть відповідати сучасним реаліям.

Освіта – це базис креативної індустрії. Не буде освіти – не буде ніякої індустрії. Питання освіти та якісної підготовки кадрів стоїть наразі дуже гостро. Наприклад, компанія Epam щороку навчає до 1000 студентів та витрачає на кожного з них до 4000$ – через недостатню підготовку випускників навіть наших найкращих ВНЗ. Ми дуже хочемо щоб представники освіти зрозуміли, що той рівень який зараз надають у наших ВНЗ не відповідає потребам глобальної економіки. Необхідно змінюватися. І бізнес та Асоціація зі свого боку готові підтримати цю зміну.

Третє питання – питання міграційної політики. Ми можемо наймати іноземних працівників, у нас є потреба і вакансії, але через бюрократичні перепони та наявні умови праці для іноземців зробити це дуже важко.

Четверте у чому може допомогти держава індустрії ІКТ – це промоція індустрії. Як зовнішня так і внутрішня. Необхідно допомагати малим та середнім компанія в участі у конференціях та налагодженні зовнішніх контактів. У середині ж країни держава повинна показувати що ІКТ – це паростки нової економіки, які створюють її майбутнє».

Підводячи підсумок, варто зазначити, що держава чує та розуміє необхідність змін. Перш за все – необхідність зміни пріоритетів у суспільстві. Яскравим підтвердженням цього є цитата з промови Степана Кубіва, першого віце-прем’єр-міністра та міністра економічного розвитку і торгівлі України:

«Найцінніший продукт – людський розум. Успішне майбутнє України – за інноваціями».

Материалы по теме:

Комментарии: