Чіп-індустрія Китаю скорочується

Китайська ІТ-індустрія, яка протягом останніх п'яти років бореться з американськими санкціями, активно втрачає позиції та скорочується. Великі компанії розробляють 5-нанометрові процесори й виробляють їх без зайвого галасу, тоді як маленькі стартапи масово залишають ринок, втрачаючи реєстрацію та закриваючись.

Процес цей набув небувалих масштабів. За даними порталу Tom’s Hardware, за підсумками 2023 року ІТ-сфера КНР втратить близько 10,9 тис. компаній, що працюють над мікросхемами. Щоденно в середньому в Китаї припиняють роботу близько 30 таких компаній.

Скорость, з якою ці компанії залишають ринок, постійно зростає. Торговельна війна між США та Китаєм триває з 2018 року, а перші американські санкції вдарили по китайській ІТ-галузі навесні 2019 року, коли компанія Huawei втратила доступ до мобільних сервісів Google.

За підрахунками порталу DigiTimes, за майже п'ять років в Китаї закрилося понад 22 тис. компаній, що працюють з мікросхемами. У 2023 році з ринку вийшло рекордні 10,9 тис. компаній.

Аналітики пов'язують це з кількома факторами, зокрема з ростом конкурентної боротьби між китайськими компаніями в секторах проектування мікросхем, виробництва напівпровідників та обладнання для виробництва пластин.

Ще однією проблемою, особливо для невеликих компаній, стала відсутність інвестицій. США обмежили фінансові вливання в китайську полупровідникову промисловість, а європейські інвестори не схильні вкладати кошти в китайські компанії з виробництва мікросхем у умовах чинних санкцій США.

Більш великі компанії, як YMTC, витратили мільярди доларів, у тому числі виділених державою, на пошук альтернативних постачальників та придбання сторонніх інструментів, щоб залишатися в бізнесі, тоді як Huawei будує секретну мережу підприємств з виробництва мікросхем.

Тим часом, у невеликих китайських ІТ-компаній немає ресурсів, щоб йти в ногу з часом. Хоча китайський уряд інвестує в індустрію мікросхем (наприклад, Китайський інвестфонд у грудні 2023 року влив у китайського виробника чіпів HLMC $1 млрд на освоєння техпроцесу нижче 10 нм), він не може вкладати гроші в кожен стартап.

У результаті, невеликі стартапи у сфері напівпровідників зіткнулися з низьким попитом на свою продукцію, надлишком готових чіпів і труднощами у залученні інвестицій – приватних або державних, що змусило багатьох вийти з гри. Це призвело до консолідації галузі, перетворивши китайську полупровідникову промисловість переважно на великі компанії.